Дитячі заповіді для батьків, бабусь і дідусів
1. Дорогі батьки, пам’ятайте, що ви самі запросили мене до своєї родини. Колись я залишу батьківську оселю, але дотого часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.
2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені: Що? Коли? Чому? кожен із нас у ньому має робити.
3. Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я застилаю ліжко, пишу або кидаю м’яча.
4. Мої почуття ще недозрілі – прошу, будьте чуйними до моїх потреб.
5. Щоб розвиватися мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я наних учився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, неробіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй не спроможності виконувати роботу згідно з вашими очікуваннями.
8. Я вчусь у вас усього: слів, інтонацій голосу, манер. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, найкращого. Пам’ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному.
9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.
Любі мої, я вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що ви також мене любите!
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Щоб уберегти Вас від деяких, на жаль дуже
поширених помилок, ми хочемо запропонувати Вам кілька порад. Прочитавши їх,
подумайте, які для Вас і Вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати
хоча б їх. Якщо Вам вдасться розумно організувати життя Вашої дитини, це
полегшить Вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у
майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. Отже, деякі
практичні рекомендації.
1. Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ласкавий
голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки,
навіть якщо вчора попереджали.
2. Не квапте. Уміння
розраховувати час – Ваша задача, і якщо Вам це погано вдається, це не провина
дитини.
3. Не відправляйте дитину в школу без
сніданку: до шкільного сніданку їй доведеться багато
попрацювати.
4. У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи:
«дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» і
т. ін. Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть
кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.
5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань,
дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось,
не ігноруйте, не баріться, послухайте – це не займе багато часу.
6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не
допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість сама.
7. Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте
влаштовувати прочухана, постарайтеся, щоб Ваша розмова з учителем
відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати «обидві сторони» і
не поспішати з висновками.
8. Після школи не поспішайте сідати за уроки,
необхідно дві, три години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори
поспати) для відновлення сил. Найкращий час для
приготування уроків з 15 – ої до 17 – ої години.
9. Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після
15 – 20 хвилин занять необхідні 10 – 15 хвилинні «перерви». Краще, якщо вони
будуть рухливими.
10. Під час приготування уроків не сидіть «над
душею». Дайте дитині можливість працювати самій.
Але вже якщо потрібна Ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон,
підтримка («не хвилюйся, все вийде», «розберімося разом», «я тобі допоможу»),
похвала (навіть якщо не дуже виходить).
11. У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати
умов: «якщо ти зробиш, то…», деколи умови стають
нездійсненними незалежно від дитини і Ви можете опинитися в дуже складній
ситуації.
12. Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли Ви
будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на
домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент
важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.
13. Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих
у сім'ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної
тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем,
лікарем, психологом. Не вважайте зайвою літературу для батьків, там Ви знайдете
багато корисного.
14. Пам'ятайте, що протягом навчального є критичні
періоди, коли вчитися складніше, швидше
настає стомлення, знижена працездатність. Це:перші 4 – 6 тижнів для
першокласників; 3 – 4 тижні для учнів 2 – 4 класів; кінець другої чверті; перший
тиждень після зимових канікул; середина третьої чверті.
У ці періоди слід бути особливо уважними до стану
дитини.
15. Будьте уважні до скарг дитини на головний біль,
втому, погане самопочуття. Найчастіше це
об'єктивні показники труднощів навчання.
16. Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «ти вже великий» 7 – 8 річній дитині) дуже
люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве прогладжування. Все це заспокоює
їх, допомагає зняти напруження, що накопичилося за день, спокійно заснути.
Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не
обговорювати завтрашню контрольну і т.ін. Завтра новий день, і Ви повинні
зробити все, щоб він був спокійним, гарним і радісним.
Десять «Золотих правил» для батьків
Поради американського психолога доктора Віктора Клайна
1. Не марнуйте часу дитини.
У ранньому дитинстві мозок найкраще
сприймає нове, накопичує знання. Отже, подбайте, щоб життя дитини не
було нудним, одноманітним, безрадісним. Створивши сприятливе середовище,
можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку.
2. Формуйте самоповагу.
Власний образ, закріплений свідомістю, є
визначальним на роботі, при виборі друзів, у сім’ї. Висока самооцінка
додає сміливості, впевненості, вміння ризикувати. Діти повинні
усвідомити, що успіх, майбутній добробут залежать від них самих.
3. Навчіть дитину спілкуватися.
Є шість умов, за яких у дитини
виробляються корисні навички: щира любов до батьків, приязне ставлення
до оточуючих, зовнішня привабливість [одяг, манери], можливість
спостерігати правильне соціальне спілкування (поведінка батьків,
вчителів), висока самооцінка, достатній запас слів, вміння підтримувати
розмову.
4. Пильнуйте, щоб дитина не стала «телеманом».
Сидіння перед телевізором гальмує в дітей
розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається роз¬виток
мови. Отже, з часом у дитини можуть виникнути ускладнення під час
спілкування. «Телемани» швидше реагують, але миттєва реакція,
позбавлення осмислення не завжди корисне.
5. Виховуйте відповідальність, порядність.
Потрібно не лише пояснювати, що добре, а
що — погано, а й закріплювати гарні навички, карати за негідні вчинки.
За приклад має слугувати гідна поведінка батьків.
6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.
Добрі стосунки, любов і повага в сім! виховують краще за будь-які лекції.
7. Подбайте про гарне оточення.
Якщо ви живете на
соціально-психологічному смітнику, дітям важко буде вийти з нього,
розповсюджуючи пахощі троянди. Оточення впливає на моральні орієнтири,
поведінку дітей. Тому уважно придивіться, з ким дружать ваші діти,
поцікавтесь репутацією школи, до якої вони ходять.
8. Будьте вимогливими.
Діти з високою самооцінкою, почуттям
власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як
правило, в сім’ях, де до них ставлять високі вимоги. Але не будьте
тиранами.
9. Привчайте дитину до праці.
Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей.
Не слід надмірно оберігати своїх синів і дочок від труднощів. Нехай вони зрозуміють, що шлях до успіху вимагає певних зусиль.
10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.
Нехай вони все перепробують, нехай
вчаться на власних помилках, звикають робити щось для інших. Якнайбільше
спілкуйтеся з дітьми.,
